Іван Павло ІІ – покровитель Світового Дня молоді

Кардинал Рилко, президент Папської ради у справах мирян – ватиканського «відділу», що відповідає за організацію Світового Дня молоді оголосив новину понад двомстам делегатам з усього світу, які зібрались у Мадриді для підготовки СДМ. Кардинал Рилко нагадав, що Кароль Войтила вважав себе «другом молоді». Він виявив велику радість з приводу того, що «має можливість донести цю звістку делегатам зібрання». Учасники зустріли новину довгими оваціями стоячи.
Послання Папи Бенедикта XVI з нагоди ХХVІ Всесвітнього Дня Молоді

Згадуючи про різноманітні проблеми, з якими стикається сучасна молодь, Венедикт XVI зазначає, що перевагою молодої людини є прагнення чогось нового та великого. «Чи це лише якась порожня мрія, яка розсіюється, коли стаємо дорослими? – запитує Святіший Отець, відповідаючи, – Ні, людина і справді створена для великих речей, для безмежного. Будь-якої іншої речі їй не вистачить».
Бог є життям, пригадує Папа, а кожне створіння тягнеться до життя. Тому, цілком недоречним є гасло, що, мовляв, для того, щоб людина могла жити, слід з суспільства виключити Бога. В багатьох кінцях світу сучасна культура намагається чинити саме так, або принаймні звести віру до приватної практики, яка немає жодного значення для суспільного життя. І в той час, наголошує Венедикт XVI, як збір цінностей, що є основою суспільства, походить з Євангелія, а це – відчуття гідності людської особи, солідарності, праці, сім’ї, ми переживаємо час своєрідного забуття, відкинення християнства та зречення від скарбу отриманої віри, а це загрожує втратою власної самобутності. В цьому контексті Вселенський Архиєрей закликає юних католиків в усьому світі «посилювати дорогу віри в Бога», особливо сьогодні, коли багатьом «не вистачає міцних точок опори для того, щоб будувати своє життя, а тому вони стають невпевненими».
Повертаючись до теми звернення, натхненного посланням святого Павла до Колосян, Венедикт XVI зазначає, що наш культурний контекст не надто відрізняється від тих часів. І сьогодні існує намагання витіснити Бога з життя людей та збудувати «рай» без Нього. «Але досвід вчить нас, що світ без Бога стає “пеклом”: в ньому переважає егоїзм, поділ в родинах, ненависть між людьми та між народами, нестача любові, радості та надії», – пише Папа, зазначаючи, що там, де люди і народи приймають Божу присутність, покланяються Йому в істині та слухають Його слова, там будується цивілізація любові. Щоб вказати на важливість віри в житті віруючого, Святіший Отець окремо зупинився над словами, які вживає святий Павло: «Вкорінені та збудовані на Христі, міцні у вірі». «Вкорінений» пригадує нам про дерево та коріння, яке його живить, «збудований» пов’язане із спорудженням дому, а «міцний» вказує на зростання фізичної та моральної сили. І все це стосується нашої віри. Папа закликав юнаків і дівчат «будувати свій дім на скелі», «йти за Божим словом», намагатися завжди бути з Ісусом Христом, з Яким вони будуть спроможні «з відвагою та надією долати труднощі, проблеми, а також розчарування та поразки».
Венедикт XVI пригадує, що лише Христос Своїм хрестом може звільнити світ від зла та вчинити так, щоб зростало царство справедливості, миру та любові. «Христос не є добром, призначеним лише для нас, Він є добром, яким ми повинні ділитися з іншими», – пише він, закликаючи молодь в епоху глобалізації ставати для всього світу свідками християнської надії, бо є багато таких, які прагнуть її отримати.
Ще раз запрошуючи юнаків і дівчат на зустріч у Мадриді, Святіший Отець наголошує, що «Церква розраховує на кожного з вас, потребує вашої креативної любові та динамізму вашої надії. Ваша присутність оновлює Церкву, омолоджує її і дає свіжий поштовх. Тому, Всесвітні Дні Молоді є благодаттю не лише для вас, але й усього Божого люду».

Джерело Радіо Ватикан
Спомин покровительки ВДМ – свята Роза з Ліми

Роза народилася в Лімі (Перу) 20 квітня, 1586; вмерла там же 24 серпня 1617 року. Свята Роза з Ліми - заступниця Латинської Америки і Філіпін.Справжнє ім'я Святої Південної Америки було Ізабелла, але вона була таким красивим малям, що її назвали Роза (троянда), і це ім'я в неї і залишилося. Скільки вона зростала старшою, стільки ставала ще і ще красивішою, і одного дня її мати помістила вінок квіток на її голові, аби показати у вигідному світлі її красу друзям. Але свята не мала бажання вивищуватися, бо її серце було віддане Ісусові. Так вона помістила довгу шпильку в цей вінок і вона проколола її так глибоко, що пішло багато часу для того, щоб заживали рани після вінка. Іншим разом вона стривожилась, що її краса, можливо, могла б стати спокусою до кого-небудь, бо люди не могли відвести від неї їх очей. Тому вона натирала своє обличчя перцем, поки воно не стало зовсім червоним і роздертим. Свята Роза працювала старанно, аби підтримувати її бідних батьків і корилася їм, окрім того, коли вони пробували заставити її вийти заміж. Цього вона не могла зробити. Її любов до Ісуса була такою великою, що коли вона говорила про Нього, її обличчя палало і її очі іскрилися. Роза зазнавала багато спокус від диявола, і нераз їй було дуже важко, коли доводилося переносити відчуття жахливої самоти і печалі, бо Бог здавався далеко-далеко. Все ж вона бадьоро жертвувала всі ці неприємності Йому. В її довгих, болючих стражданнях, ця героїчна молода жінка молилася: "Господи, збільши мої страждання, і з ними збільши Твою любов в моєму серці." Багато чудес слідували за її смертю. Вона була оголошена блаженною Клементом IX, в 1667, і канонізована в 1671 Клементом X, перша з американців, які так вшановані. Її днем є 23 серпня. Розу зображають з вінком троянд на голові.
інформація SDM
Рік до ВДМ

Підписатися на:
Дописи (Atom)